Історична область України, до якої належить місто – Слобожанщина. В 1869 році розпочалося будівництво станції Лозова. Цей рік вважається роком заснування Лозової. Вступивши в дію, залізнична магістраль з’єднала хлібні райони з морськими портами, вона ж і сприяла розвитку цього регіону. Лозова стала пунктом закупівлі та відвантаження хліба на Лівобережжі. В місті почали з’являтися торгові склади, хлібні елеватори, борошномельні підприємства з переробки сільськогосподарської продукції, контори, банки. На той час Лозова була селищем з населенням біля 4 тисяч чоловік. В 1926 році почали функціонувати паровозне депо, дві електростанції, млини, маслобойні, завод безалкогольних напоїв, хлібопекарні. До кінця 1927 року селище вже налічувало понад 12 тисяч жителів. В 1928 році Лозова стала великим залізничним вузлом. Через Лозову в промислові райони держави йшло вугілля із Донбасу, нафта та сільськогосподарські продукти з півдня. В серпні 1928 року Харківський окружний виконком постановив віднести селище Лозова до категорії міст. До початку 40-х були відстроєні промислові підприємства: масловий, цвяховий та дротяний заводи. Збудовано водопровід, засновано парк культури та відпочинку, споруджено будинок культури, стадіон. Восени 1941 року Лозова була захоплена німецькими військами. Фашистське командування надавало великого значення місту, яке було воротами до Донбасу. Під час війни місто шість разів переходило з одних рук до інших. Місто було сильно зруйноване. В 1944 році в місті лишилося біля 7 тисяч населення.

Вигідність економіко-географічного положення вплинула на промисловий розвиток міста. Становленню міста, як крупного промислового центру Харківської області, сприяло будівництво в 60-х роках найбільшого за об’ємами продукції, що випускається, і чисельності працюючих на підприємстві – Лозівського ковальсько-механічного заводу. Датою народження підприємства вважається день, коли було виготовлене перша штамповка – 29 березня 1966 року.

Організована в 1933 році майстерня з ремонту сільськогосподарської техніки, в 1958 році була перетворена в авторемонтний завод, на якому проводився ремонт задніх мостів автомобілів.

Прообразом сучасного ВАТ «Лозівській завод металоконструкцій» була машинно-тракторна майстерня, створена в 1930 році для ремонту тракторів і сільгоспінвентаря. У 1958 році майстерня була перетворена в ремонтний завод. У 1959 році був заснований завод «Трактородеталь», який успішно працює і сьогодні.

Найстарішим підприємством є Панютінській вагоноремонтний завод, який був заснований в 1869 році. Зараз – це Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів «Укрспецвагон».